27 липня виставою « Свидовецький чарівник » завершилося перебування дітей української діаспори Франції в оселі « Чорногора », що у гірській та лісистій місцевості Ардеш. 

Впродовж трьох тижнів півсотні дітей, як і щороку, навчалися українським співам, танцям, писанкарству, ліпили вареники, слухали лекції про історію України і готували виставу.

Цього року сценарій та постановку вистави вперше доручили Феліксові Фулетьє.  17-річний син українки та француза вирішив відійти від історичних та політичних тем, навколо яких на « Чорногорі » зазвичай робили вистави у минулі роки, та взявся за міфологію.

Сюжет Фелікса розгортається у карпатському масиві Свидовець, де цар задумав збудувати палац, для чого наказав вирубати ліс. Планам царя чинять опір лісові духи на чолі з юним чарівником, онуком Баби Яги.

« Я написав цю історію,  щоб розважити дітей і при цьому не намагатися скочити вище голови », – пояснив юний автор.

Le jeune sorcier, selon le sujet, est le petit-fils de Baba Yaga, personnage de plusieurs contes slaves (crédit photo : Sébastien Orus Plana)

Дії вистави змінювалися українськими танцями і піснями. За хореографію вперше відповідала  Еліза Орус Плана, а музикою та співом опікувалися Жильдас Арнуа та Анна Кравченко. Загальне керівництво табору взяли на себе Вальтер Гап’як і Валентин Прен. Усі вони мають українське коріння, але народжені у Франції. Лише Анна – родом з Ужгорода.

ДЯКУЮ, БАБУСЮ!

Вистава, як повелося на « Чорногорі », відбувалася французькою мовою. Лише одна фраза пролунала українською: « Дякую, бабусю! », – сказав юний чарівник, пригадуючи, що завдячує успіх своїх чарів родинному зв’язку з Бабою Ягою.

На « Чорногорі » французька мова стала основною за мірою того, як діти та внуки іммігрантів втрачали навички спілкування українською. Втім, нова хвиля імміграції з України внесла свої корективи.

La présidente de la FAVAL parle de la magie de la maison

“Що мене вразило цього року, так це те, що в нас чимало дітей говорили українською, – розповіла по завершенні вистави Марі-Терез Рімазоскас, голова FAVAL, асоціації, заснованої українськими імміґрантами, якій з 1974 року і належить будинок в Ардеші.

“45 років тому,  коли ми купували цей будинок, Україна ще не була незалежною. Тож це була оселя для відпочинку українських іммігрантів, які не мали можливості поїхати на Батьківщину, бо були політичними біженцями. Наша Україна була тут… Але, якщо сьогодні люди, які мають можливість спокійно поїхати до України, все одно їдуть сюди, значить ця оселя таки має якійсь чари », підсумувала Марі-Терез.

  • Текст /відеорепортаж : Маркіян Перетятко
  • Титульна фотографія : Sébastien Orus Plana

На цю ж тему: